СПАДКОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ ТА СПОРИ

Спадкове право поділяється на дві частини: спадкування за заповітом і спадкування за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

Відповідно до Цивільного кодексу України під поняттям «спадкування», слід розуміти перехід прав та обов’язків (спадщина) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Відносини спадкування виникають на підставі факту смерті фізичної особи або оголошення її померлою у встановленому законом порядку.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від прийняття спадщини на користь іншого, крім випадків, коли відбувається зміна черговості одержання права на спадкування.

Спадщина. До складу спадщини входять усі цивільні права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому до складу спадщини не входять права та обов’язки, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця (особисті немайнові права спадкодавця).

Як правило спадщина складається із права приватної власності померлої людини на різне майно (право власності на будинок, земельну ділянку, транспортні засоби, домашні речі тощо). Крім права приватної власності, до складу спадщини можуть належати й інші права померлого:

– право на одержання сум заробітної плати, пенсій, стипендій, аліментів та інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були отримані ним за життя;

– право на одержання страхових виплат, якщо у договорі страхування не був визначений вигодонабувач;

– право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві в договірних відносинах;

– право на стягнення неустойки та на відшкодування моральної шкоди, які були присуджені спадкодавцеві за життя.

Беріть до уваги й те, що до спадкоємців переходять не лише права, але й обов’язки померлого: відшкодування шкоди, яка була завдана спадкодавцем іншій особі; відшкодування моральної шкоди, яка була присуджена за життя спадкодавця; повернення боргів померлого та інше.

Вступ у спадщину. При вступі у спадщину часто виникають проблемні питання щодо своєчасності вступу у спадщину, захисту порушеного права та інше. Як правило, у громадян при вступі у спадщину виникають такі питання:

– право на обов’язкову частку у спадщині;

– визнання заповіту недійсним;

– усунення осіб від права на спадкування;

– спадкування за законом;

– спадкування при фактичних шлюбних відносинах;

– визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини;

– розподіл спадщини між спадкоємцями;

– спадкування авторського права;

– спадкування при спадковому договорі;

– спадкування за заповітом подружжя (у разі смерті одного з подружжя);

– спадкування корпоративних прав (цінних паперів – акцій, частки в товаристві, приватному підприємстві);

– спадкування земельних ділянок іноземцями та інші.

Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першої заяви спадкоємця про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини, претензії кредитора та ін.